Аудит не гарантує безпеки: Hacken порахувала втрати Q3 у $1,18 млрд

Компанія Hacken підрахувала, що за третій квартал хакери вкрали з крипто-проєктів $1,18 млрд у 107 інцидентах, на 55% більше, ніж у другому. Причина не лише в помилках коду: аудит, яким так люблять хвалитися проєкти, найчастіше охоплює тільки частину системи.

Що саме показав звіт Hacken?

Звіт вийшов у четвер, і CoinDesk переказав його головні цифри. З $1,18 млрд приблизно $906,8 млн (це 77%) пропало через три речі: зламаних постачальників або інструменти розробників, публічні виправлення безпеки, які ніхто не встановив, і компоненти, що випали з останньої перевірки.

Найбільший випадок кварталу це вересневий злам біржі Bitget, де зникло щонайменше $352 млн. Хакери скористалися вразливістю в сторонньому захисному продукті й дісталися до інфраструктури виведення коштів. Власний код біржі тут не був слабким місцем.

Чому аудит не закриває всього?

Аудит це незалежна перевірка коду, і вона дивиться лише на те, що їй показали. Перелік перевірених частин називають обсягом, по-англійськи scope. Чим ширший обсяг, тим дорожча перевірка, тож команди часто платять за мінімум.

"Проблема завжди в обсязі. Дорого перевіряти всі компоненти, які взаємодіють із коштами чи впливають на економіку, і команди економлять, перевіряючи лише критичні частини сервісу."

Андрій Матюхін, співзасновник і член ради директорів Hacken, з інтерв'ю CoinDesk

За словами Hacken, користувач бачить значок аудиту й вважає, що захищено все. Потім гроші зникають через ключ, постачальника чи налаштування, які ніхто не тестував. Гаманці, системи підпису та сторонній софт нерідко лишаються за межами звіту.

Як втрати виникають поза межами перевірки?

Щоб зрозуміти механіку, корисно розкласти типові шляхи, які назвали в Hacken.

• Постачальник: хакери заходять не через сам проєкт, а через сервіс чи бібліотеку, якими він користується.
• Виправлення вже вийшло, але команда його не поставила, бо оцінила загрозу як низьку. За словами Матюхіна, критичну вразливість інколи справді так класифікують, і виправлення відкладають або відхиляють.
• Одне програмне забезпечення працює на кількох блокчейнах, які оновлюються в різний час, тож між оновленнями лишається вікно.
• Ключі підпису зберігаються так, що зламати їх простіше, ніж обійти код.

Окремо Hacken перевірила 12 бірж деривативів і ринків прогнозів. На двох великих майданчиках понад $700 млн залежали від схеми підпису, де потрібні три підписи з чотирьох ключів, або від адміністративних ключів, чиїх власників не називають публічно. Матюхін не розкрив назв і додав, що живої вразливості не знайшли. Проте для таких сум налаштування він вважає недостатніми.

У липні за шість годин три крипто-мости та міжмережеві протоколи втратили понад $35 млн. З них $24 млн припали на AFX Trade, де зловмисники отримали ключі валідаторів. Серед інших атак квартал запам'ятався $319 млн у Liquid Network, щонайменше $75 млн у Tectonic і приблизно $114 млн у програмі для гаманця Coldcard, що працює з Bitcoin.

А що з гаманцями, які користувач тримає сам?

Апаратний гаманець зберігає ключі офлайн, і довго це вважали надійною схемою. Цього тижня виробник Ledger повідомив, що знайшов у пристрої, проданому реселером CryptoBilis із Південно-Східної Азії, прихований шпигунський імплант. Збитки склали близько $93 млн.

Тут вразливе місце не код і не біржа, а шлях, яким пристрій дійшов до власника. Жоден аудит смарт-контрактів такого не бачить.

На що дивитися замість значка аудиту?

Hacken вважає, що відповідальність лежить на компаніях, які тримають гроші клієнтів. Вони мають стежити за вразливостями й ставити виправлення одразу, а не покладатися на перевірку, зроблену місяці чи роки тому.

Користувачеві це дає прості питання до будь-якого сервісу. Що саме входило в обсяг аудиту? Коли його проводили? Чи відомо, хто тримає адміністративні ключі? Якщо відповіді немає, значок на сайті мало що каже про реальний ризик.