Франція готує податок на обмін криптовалют на стейблкоїни з 2027 року

Комітет з фінансів Національних зборів Франції підтримав поправку, за якою обмін криптовалюти на стейблкоїн з 1 січня 2027 року вважатиметься продажем і оподатковуватиметься. Через два дні, у п'ятницю, той самий комітет відхилив усю дохідну частину бюджету голосами 31 проти 3, тож поправки поки не мають юридичної сили.

Для власників стейблкоїнів це сигнал про напрям, у якому рухається податкова логіка ЄС. Зараз у Франції обмін Bitcoin на стейблкоїн податку не викликає. Держава бере своє лише тоді, коли актив продають за звичайні гроші або витрачають.

Що саме змінює поправка про стейблкоїни

Поправку I-CF1826 подав депутат Ніколя Сансю з лівої групи GDR разом із 16 співавторами. Текст називає чинну норму "прогалиною в законодавстві". Під правило потрапляють токени електронних грошей у розумінні MiCA, а до цієї категорії належить більшість стейблкоїнів, прив'язаних до однієї валюти.

Практично це означає ще одну подію оподаткування. Обмін на стейблкоїн, наприклад на USDC, перестає бути нейтральним кроком, і з нього доведеться рахувати прибуток, навіть якщо гроші на банківський рахунок не виводилися.

Автори пояснюють логіку так. Стейблкоїни цілком працюють як звичайний інвестиційний інструмент, ними можна розраховуватися на крипто-сервісах і купувати інші токени. Тому відстрочка податку при обміні на них, на їхню думку, нічим не виправдана й дозволяє прибутку уникнути єдиного податку.

За логікою поправки, якщо інвестор під час просадки перекладає позицію в стейблкоїн, а потім повертається в Bitcoin, перший крок стає оподатковуваним, а повернення відкриває новий облік вартості.

Як рахуватимуть прибуток і скільки це коштуватиме

Базою стане ціна придбання проданих активів. Для монет, куплених партіями за різними цінами, передбачена середньозважена вартість. Ставку поправка не називає й відсилає до єдиного податку на капітал, який з 1 січня зріс до 31,4%, бо соціальна частина піднялася з 17,2% до 18,6%. Автори наполягають, що нового тягаря не створюють, а лише поширюють чинне право на випадок, який закон пропустив.

Простий умовний приклад. Інвестор купив 1 BTC за €40 000, а в момент обміну на стейблкоїн актив коштує €60 000. Прибуток €20 000 за ставки 31,4% дає €6 280 податку. Числа вигадані для ілюстрації, але механіка саме така.

Податок на виїзд і перенесення збитків

Друга поправка Сансю поширює exit tax на крипту. Це податок на нереалізований прибуток, який стягують, коли платник переносить податкове резидентство за кордон. Правило діяло б, якщо загальна вартість криптоактивів домогосподарства перевищує €800 000 (близько $895 000), а людина була французьким податковим резидентом щонайменше шість із останніх десяти років. Поріг збігається з тим, що вже працює для акцій.

Автори аргументують тим, що крипта, яка зберігається напряму, нині уникає exit tax, а акції такої самої вартості ні. Вони окремо звертають увагу, наскільки легко цифрові активи переміщуються через кордони.

У розрахунок входять активи на кастодіанах, за кордоном і в самостійному зберіганні, тому платник мав би подати опис усіх монет на дату переїзду. Обміни однієї криптовалюти на іншу без грошової частини продажем для цього податку не вважаються.

Третя поправка, депутата Даніеля Лабаронна, дозволяє переносити реалізовані крипто-збитки на 10 років уперед. Зараз невикористані збитки не переносяться, тоді як для акцій така можливість вже є.

Чому це ще не закон

У п'ятницю комітет відхилив усю дохідну частину бюджету, тому до залу Національних зборів документ іде у вихідній редакції уряду, без жодної з крипто поправок. Їхнім авторам доведеться вносити їх заново. Дебати стартують 13 жовтня, формальне голосування призначено на 20 жовтня.

Прецедент змішаний. У жовтні 2025 року Національні збори в першому читанні проголосували 163 до 150 за щорічний податок 1% на непродуктивні статки понад €2 млн, куди потрапили й цифрові активи. Але від першого читання до закону шлях довгий.

Поруч іде інший приклад. Мінфін Греції опублікував проєкт закону з податком 10% на крипто прибутки фізичних осіб і звільненням до €500 на рік. На відміну від французької ідеї, обміни крипти на крипту там не оподатковуються.

На що дивитися далі

Найближчі тижні покажуть, чи доживуть поправки до голосування. Є три речі, за якими варто стежити.

• Чи повернуть депутати поправки на пленарне обговорення 13 жовтня. Без цього вони не потраплять до голосування.
• Чи збережеться формулювання про токени електронних грошей за MiCA, адже від нього залежить, які саме стейблкоїни підпадуть під податок.
• Звітність DAC8: правила діють із 1 січня 2026 року, а перший обмін даними між податковими органами ЄС за 2026 рік очікується до вересня 2027 року.

Практичний ефект для платформ і користувачів був би простим. Кожен обмін на стейблкоїн ставав би записом для податкової звітності. У межах DAC8 сервіси вже збирають дані про особу й операції клієнтів і передають їх податковим органам, які обмінюються ними між країнами ЄС.

Підсумок

Французькі депутати лише прицілюються до обміну на стейблкоїни, але аргумент про прогалину в законодавстві зрозумілий і для інших країн ЄС. Конкретні цифри такі: податок із 1 січня 2027 року, ставка до 31,4% і поріг exit tax у €800 000. Рішення ухвалять не раніше голосування 20 жовтня, і навіть тоді текст може змінитися. Власникам крипти в ЄС варто тримати облік собівартості вже зараз.