Колишній агент ФБР визнав крадіжку $2,5 млн у крипті з гаманців власних справ

Колишній агент ФБР Патрік Ярок визнав вину в крадіжці близько $2,47 млн у криптовалюті. Гроші він забирав із гаманців, які бюро контролювало у власних розслідуваннях. Для ринку це нагадування, що слабке місце захисту може сидіти всередині команди, яка ловить злодіїв.

Що саме визнав Ярок?

37-річний Патрік Стівен Ярок із Ешберна у Віргінії визнав себе винним у шахрайстві з використанням електронних засобів зв'язку та у відмиванні грошей. Суд в Александрії призначив вирок на 4 березня 2027 року, а загрожує йому до 20 років в'язниці.

З 2017 до початку 2025 року він працював у бостонському відділенні ФБР, у групі, що займалася однією з ворожих держав (її прокурори не називають). Потім перейшов у відділ контррозвідки, де мав доступ до систем зі збереженими криптоключами зі справ.

Обидві статті звучать сухо, але зміст простий. Шахрайство з використанням електронних засобів зв'язку (wire fraud) стосується самого обману через електронні перекази, а відмивання грошей описує спробу приховати, звідки вони взялися. Перша стаття про крадіжку, друга про сліди після неї.

Спершу публічно йшлося про суму близько $1 млн (так було у серпні, коли справу вперше згадали). Підсумкова цифра з угоди виявилась значно більшою, і це важливо для масштабу історії.

Як працювала схема?

Щоб зрозуміти механіку, згадайте, як бюро отримує крипту. У справах слідчі дістають ключі або seed-фрази підозрюваних (набір слів для відновлення гаманця). Крім того, ФБР створює власні гаманці для спецоперацій. Хто тримає ці дані, той може підписати переказ, і ніякий злам не потрібен. Блокчейн публічний, тож кожен такий рух видно всім, але без ключів чи довідки про власника адреса лишається просто набором символів.

За матеріалами обвинувачення, Ярок діяв так.

• Старт: не пізніше грудня 2024 року він почав виводити кошти з гаманців фігурантів інших справ, державних хакерських груп і принаймні одного гаманця, який ФБР створило для операції.
• Усього вийшло близько 100 фальшивих переказів за даними з 35 різних розслідувань.
• Вкрадене він міняв на інші криптовалюти й проганяв через додаткові транзакції, щоб заплутати слід.
• Частина грошей пішла на кредитні картки, платежі за авто та інші борги.

Що ця історія зачепила всередині ФБР?

За угодою про визнання вини, дії Ярока підірвали кілька розслідувань проти злочинних груп і держав-супротивників. Під удар потрапили і джерела та методи, якими бюро збирає розвідувальні дані за кордоном.

Проблема глибша за самі гроші. Коли зі стежуваного гаманця раптом йдуть кошти, власник може здогадатися, що ключі від нього в чужих руках. Тож один переказ здатен зірвати слідство, яке тривало місяцями.

Як його викрили?

Він здався сам. 29 липня Ярок розплакався в розмові з колишнім колегою з Департаменту нацбезпеки Мін'юсту й сказав, що ухвалив "дуже погані рішення" щодо криптогаманців. Потім прийшов до штаб-квартири ФБР. За його словами, він розізлився, бо бюро "не могло або не хотіло" діяти проти криптоакаунтів супротивника, і вирішив "узяти справу у свої руки".

Спершу він назвав 10-12 переказів і менш як $1 млн. Сума в угоді зі слідством виявилась майже у два з половиною рази більшою. Обшук удома через два дні дав апаратний гаманець Trezor, три паспорти та папірець із seed-фразами.

Частину грошей знайшли на біржі Kraken, близько $188 600, переважно в доларах і в USDC, трохи в Squid і Bitcoin. Ще $933 800 лежали в протоколі Suilend на блокчейні Sui, а доступ він мав через застосунок Slush. Протокол Ярок обрав, за його словами, просто тому, що логотип нагадував краплю води. Агенти перевели на державні гаманці близько $925 000, а $165 600 у доларах на Kraken так забрати не вдалося.

До чого тут ChatGPT і виноградник?

Уже після викрадення Ярок почав шукати, куди піти з грошима.

Це найкумедніша деталь справи. Ярок питав чат-бота, як примножити капітал і де жити в Євросоюзі. Після поради купити виноградник у Португалії він дав місцевим юристам доручення оформити податковий номер і запланував поїздку на вересень.

Тобто план нового життя з'явився ще до зізнання, а краденими грошима вже закривалися борги.

Що з цього варто взяти власнику крипти?

Захист ламається там, де ключі потрапляють до чужих рук. Державні системи не виняток. Бюро зберігало доступи до гаманців із десятків справ, і одна людина з правами обнулила частину з них.

Для звичайного користувача висновок приземлений. Seed-фразу не варто віддавати ні сервісам, ні знайомим, а основні кошти краще тримати на апаратному гаманці на кшталт Ledger, де ключ не лежить у файлі чи хмарі. Для бюро це питання контролю, тобто хто і за якого підпису може рухати вилучені кошти.

Практичний мінімум для кожного простий. Перевіряйте, кому і навіщо ви передаєте доступ до гаманця. Не зберігайте фрази відновлення скріншотом. І пам'ятайте, що довіра до людини без другого підпису лишається ризиком, навіть якщо в неї значок федерального агента.