Малайзія і Таїланд приєдналися до сінгапурського BLOOM для переказів у стейблкоїнах

Центробанки Малайзії та Таїланду приєдналися до сінгапурської ініціативи BLOOM, яка вчить банки переказувати гроші між країнами через стейблкоїни й токенізовані депозити. Це сталося в п'ятницю, 23 жовтня. Для регіону з величезними потоками грошових переказів це крок від окремих пілотів до спільних правил.

Що саме змінилося?

Bank Negara Malaysia і Bank of Thailand стали учасниками BLOOM з боку регуляторів. Досі проєкт вели Монетарне управління Сінгапуру (MAS) та приватні компанії. Тепер за одним столом сидять три центробанки одного регіону.

Назва розшифровується як Borderless, Liquid, Open, Online, Multi-currency, тобто "без кордонів, ліквідний, відкритий, онлайн, мультивалютний". MAS запустило ініціативу в жовтні 2025 року. Вона виросла з Project Orchid, який ще у 2021 році почав вивчати цифровий сингапурський долар.

Як це працює на практиці?

Сьогодні міжнародний платіж іде ланцюжком банків-кореспондентів. Кожна ланка бере комісію і додає час. Токенізований депозит це цифрова версія звичайного банківського вкладу, записана в блокчейні. Стейблкоїн, як-от USDC, це токен, прив'язаний до долара.

За даними MAS, BLOOM має знизити витрати й пришвидшити запуск послуг, бо банку не доведеться домовлятися окремо з кожним контрагентом чи ринком. Ініціатива охоплює чотири напрямки.

• Платежі між країнами через стейблкоїни та токенізовані депозити замість довгого ланцюжка кореспондентів.
• Управління готівкою корпорацій, коли компанія тримає кошти в кількох валютах.
• Торгове фінансування, тобто гарантії та розрахунки за поставки.
• Платежі, які виконують ШІ-агенти в межах наперед заданих лімітів.

Хто вже в проєкті?

Серед учасників Airwallex, Mastercard, Ripple, Visa і Група Світового банку. Платіжні гіганти працюють поруч із регуляторами. Для Ripple це не перший захід у сінгапурську пісочницю, раніше компанія тестувала там стейблкоїн RLUSD у торговому фінансуванні.

Малайзія прийшла не з порожніми руками. У лютому Bank Negara Malaysia оголосив про три ініціативи, які протягом 2026 року тестуватимуть стейблкоїни в ринґітах і токенізовані депозити для внутрішніх та міжнародних оптових платежів. Про схожі плани Таїланду в повідомленнях не йшлося.

Чому це цікаво поза Азією?

Тут важлива не технологія, а правила. Поки регулятори різних країн домовляються про спільну інфраструктуру, банки отримують зрозумілі умови замість сірої зони. Саме нечіткий розподіл відповідальності довго був головним аргументом проти стейблкоїнів у великих фінустановах.

Ми в Kurslog бачимо зворотний бік щодня. Звичайні користувачі переказують гроші через стейблкоїни вже давно, без жодних ініціатив. Фрилансер, який отримує оплату від іноземного клієнта в USDT, найчастіше йде в обмінник, щоб продати USDT за гривню. Банки лише починають будувати для такого сценарію власні рейки.

Що чекати далі?

Дат запуску в повідомленнях немає, і це варто пам'ятати. Відомо тільки, що коло регуляторів розширилося. Далі дивитимемося на два сигнали. Чи з'являться перші комерційні перекази між трьома країнами? І чи потраплять результати малайзійських тестів у спільні стандарти?