Обіг криптовалют на Близькому Сході зріс утричі до $350 млрд через Іран

Bitcoin Policy Institute оприлюднив звіт, за яким річний обіг криптовалют на Близькому Сході та в Північній Африці сягнув приблизно $350 мільярдів у 2025-2026 роках. Це втричі більше за $100 мільярдів у 2022 році. За словами дослідників, це один із рідкісних випадків, коли війна не призвела до масового відтоку грошей з ураженого регіону. Капітал, який раніше пішов би з країни, натомість перетікає у цифрові активи.

Звідки взялися ці $350 мільярдів

У звіті, опублікованому 4 вересня, Bitcoin Policy Institute підрахував обсяг транзакцій у блокчейн-мережах регіону MENA. За чотири роки показник зріс більш ніж утричі. Дослідники пояснюють це не лише економічним тиском чи розвитком регуляторних рамок у Затоці, а й прямим впливом бойових дій між Ізраїлем та Іраном, які тривають із червня 2025 року.

Bitcoin Policy Institute, дослідницька організація зі США, регулярно аналізує вплив крипторинку на макроекономіку. Абревіатура MENA об'єднує десятки країн різного рівня розвитку, від багатих монархій Затоки до держав під санкціями чи в стані війни. Тому середні цифри по регіону завжди приховують дуже різну картину на місцях.

Головний висновок звіту простий. Замість відтоку капіталу з регіону, характерного для минулих конфліктів, частина грошей залишилася в MENA, але перейшла у цифрову форму. Це стосується не тільки Ірану. Зростання попиту на біткоїн і доларові стейблкоїни через знецінення власних валют показали також Єгипет, Туреччина та Ліван.

Схожий сценарій добре знайомий і українському ринку. Після стрибків курсу гривні частина заощаджень традиційно йде в доларові стейблкоїни. Багато хто воліє придбати USDT за гривню ще до того, як курс встигне змінитися. Різниця хіба що в масштабі. Для всього регіону MENA йдеться про мільярди доларів щорічного обігу.

Як конфлікт змінив поведінку інвесторів

Коли у червні 2025 року почалися бойові дії, біткоїн спершу поводився як звичайний ризиковий актив і подешевшав разом з акціями. Автори звіту описують це як класичну реакцію risk-off, а не поведінку 'цифрового золота', яке мало б дорожчати під час геополітичних криз.

У попередніх війнах на Близькому Сході капітал зазвичай тікав у готівковий долар, нерухомість чи закордонні рахунки. Цього разу частина тих самих грошей лишилася в цифровій формі, доступній з будь-якої точки світу за лічені хвилини. Для регіону з обмеженим доступом до банківських послуг під час бойових дій це вже практичний інструмент, а не екзотика.

Далі сценарій змінився. Інвестори почали виходити з дрібніших альткоїнів і концентрувати капітал у біткоїні, що підняло його частку на крипторинку до 64,8%, максимуму за місяць. Ціна стабілізувалася, навіть коли бойові дії тривали далі.

Мотивація доволі приземлена. Люди намагалися захистити гроші від наслідків конфлікту: зростання цін на нафту, прискорення інфляції та підвищення відсоткових ставок. Додатковим фактором стало те, що крипторинок працює цілодобово, тоді як традиційні біржі в моменти найгострішої ескалації закривалися на вихідні й свята.

Раніше в подібних ситуаціях люди частіше зверталися до золота, але його важко швидко перевести через кордон під час бойових дій. Цифрові активи розв'язують саме цю проблему. Перекази відбуваються за хвилини, а зберігати їх можна на пристрої розміром з кредитку.

Хто виводить гроші з іранських бірж

Дані Chainalysis показують, що після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого - на початку березня цього року з іранських криптобірж вивели близько $10,3 мільйона за три дні. Компанія уточнює: серед цих переказів могли бути і звичайні виведення користувачів, і операції бірж з ліквідністю, і рух коштів, пов'язаних з державними структурами.

Порівняно із загальним оборотом MENA в $350 мільярдів на рік, $10,3 мільйона за три дні виглядають скромно. Втім, цифра добре показує швидкість реакції ринку. Гроші можуть покинути біржу за лічені години після новини про ескалацію, задовго до того, як подію встигнуть описати великі видання.

• Частина переказів може належати приватним власникам, які просто рятують заощадження.
• Біржі самі перекидають ліквідність між гаманцями під час підвищеного навантаження.
• Окремі транзакції потенційно пов'язані з санкційними структурами, що ускладнює моніторинг для регуляторів.
• Різке зростання обсягів саме по собі не доводить жодної з цих версій без додаткового аналізу.

Для трейдерів це означає одне. Сплески активності на іранських майданчиках варто читати обережно, без миттєвих висновків про масову втечу капіталу чи навпаки.

Реакція великих гравців Затоки

Поки Іран перебуває під тиском, сусідні країни Перської затоки нарощують регуляторну інфраструктуру для криптобізнесу. ОАЕ та Бахрейн активно залучають компанії, пропонуючи ліцензійні рамки для бірж та кастодіальних сервісів. Мета проста: перетворити регіональну нестабільність на конкурентну перевагу для власних фінансових центрів.

Ще п'ять років тому регіон асоціювався радше з обмеженнями для криптобізнесу, ніж із ліцензійними програмами. Зміна відбулася паралельно з тим, як традиційні фінансові центри намагаються диверсифікувати економіку і зменшити залежність від нафтових доходів.

У травні материнська компанія однієї з великих бірж отримала попередній дозвіл від дубайського регулятора VARA на брокерську та інвестиційну діяльність. Це показує, що глобальні гравці розглядають регіон не як зону ризику, а як точку зростання, попри те, що конфлікт навколо Ірану ще далекий від завершення.

"Регіональні конфлікти зазвичай прискорюють відтік капіталу. Конфлікт навколо Ірану продемонстрував іншу динаміку. Замість виходу з регіону, зростаюча частка капіталу перейшла у цифрові активи."

- дослідники Bitcoin Policy Institute, зі звіту від 4 вересня 2026

Що це означає для ринку далі

Звіт Bitcoin Policy Institute фіксує розкол усередині одного регіону. Країни під санкціями чи в стані конфлікту використовують крипту для збереження капіталу, а регульовані ринки Затоки перетворюються на центри тяжіння для інституційних грошей.

Для власників біткоїна і стейблкоїнів попит з боку MENA нікуди не зникає, він лише міняє форму. Це додатковий фактор підтримки ціни, який варто враховувати поряд із класичними макроекономічними даними про ставки та інфляцію. Для звичайного користувача обмінника це означає простішу річ. Висока ліквідність біткоїна та стейблкоїнів у кризових регіонах підтримує ринок, від якого залежать і курси на локальних майданчиках.

Наступні звіти Bitcoin Policy Institute мають показати, чи втримається ця динаміка, якщо конфлікт вщухне. Поки що дослідники не фіксують жодних ознак сповільнення попиту.