Індійський регулятор ринку цінних паперів SEBI запустив пілотний проєкт Demat 2.0. У межах пілота три компанії випустили токенізовані корпоративні облігації на суму понад $107 мільйонів. Розрахунки пройшли через оптову цифрову рупію Резервного банку Індії, а не через звичні банківські канали клірингу.
Що саме запустив SEBI
Demat 2.0 переводить корпоративні облігації у цифрові токени, записи про які фіксуються в реєстрі під наглядом регулятора. Це логічне продовження реформи 1990-х, коли Індія перевела акції та облігації з паперових сертифікатів у електронні демат-рахунки і за десять років практично усунула фізичні цінні папери з обігу. Тепер SEBI додає ще один шар. Ідеться про токенізацію на розподіленому реєстрі, який працює паралельно з депозитаріями NSDL і CDSL, а не замінює їх повністю. На відміну від публічних мереж, як Bitcoin, реєстр Demat 2.0 лишається permissioned, доступ мають лише авторизовані учасники під наглядом SEBI. За словами регулятора, токенізація має прискорити емісію та розрахунки за облігаціями і знизити операційні витрати для емітентів порівняно з паперовим документообігом.
На першому етапі до пілота допустили лише інституційних емітентів. Три компанії з різних секторів економіки спільно залучили понад $107 мільйонів, і угоди пройшли без участі класичних банків-посередників на етапі клірингу. SEBI не розкрив назви учасників, але підтвердив, що випуск пройшов без технічних збоїв і в межах запланованого графіка. При цьому Індія лишається однією з країн із найжорсткішим оподаткуванням приватних криптовалют. Прибуток від торгівлі монетами оподатковується за ставкою 30%, а кожна операція додатково підпадає під податок у джерела. SEBI натомість будує окрему інфраструктуру токенізації, повністю під державним контролем і поза межами цього режиму.
Розрахунки через цифрову рупію замість банківських переказів
Найнезвичніша деталь пілота стосується не самої токенізації, а способу оплати. Розрахунки за облігаціями пройшли через оптову цифрову рупію RBI, версію цифрової валюти центробанку, призначену виключно для міжбанківських та інституційних операцій, а не для роздрібних платежів. RBI випробовує таку рупію ще з листопада 2022 року, коли перші транзакції пройшли між банками для розрахунків за державними цінними паперами. У тих ранніх тестах взяли участь кілька провідних індійських банків. Пілот Demat 2.0 поширює цю ж інфраструктуру вже на корпоративний борговий ринок.
У світовій практиці токенізовані активи найчастіше розраховуються через мережу Ethereum або токени на кшталт USDT. Інституційні гравці обирають приватні стейблкоіни через швидкість переказів і доступну ліквідність на біржах. Індія обрала інший шлях і залишила весь ланцюжок розрахунків під прямим контролем RBI, без участі приватних емітентів стейблкоінів. Це дає регулятору змогу бачити рух коштів у реальному часі й уникати ризиків, пов'язаних із резервами чи волатильністю приватних токенів.
Хто взяв участь і що буде далі
SEBI підтвердив, що поточний етап Demat 2.0 обмежений вузьким колом інституційних гравців. Три компанії, які взяли участь у першому випуску, представляють різні галузі економіки, хоча регулятор публічно не назвав жодну з них. За офіційними коментарями SEBI, наступні фази пілота поступово розширять функціональність токенізованих облігацій. Токенізація також знижує мінімальний порог входу. Класичні корпоративні облігації в Індії часто продаються лотами по $100 000 і вище, тоді як токенізовані інструменти згодом можна буде ділити на значно менші частки.
- Спочатку токенізовані облігації доступні лише інституційним інвесторам
- Далі SEBI планує запустити вторинні торги токенізованими паперами на регульованому майданчику
- На завершальному етапі доступ до цих інструментів отримають роздрібні інвестори
Точної дати запуску другого етапу SEBI не назвав. Регулятор лише повідомив, що перехід відбудеться поступово, з окремим наглядом на кожній стадії, щоб уникнути помилок, характерних для ранніх пілотів токенізації в інших країнах. Індія вже має схожий досвід із роздрібним доступом до боргового ринку: платформа RBI Retail Direct із 2021 року дозволяє приватним інвесторам купувати державні цінні папери напряму, без посередників. Токенізовані корпоративні облігації з часом можуть отримати подібний канал доступу для звичайних вкладників.
Що це означає для ринку токенізації
Індійський пілот вписується у широку глобальну тенденцію. Подібні експерименти з токенізованими облігаціями вже проводили Гонконг і Швейцарія, де центробанки також тестували розрахунки через власні цифрові валюти замість приватних стейблкоінів. У США цю нішу поки займають переважно приватні гравці: великі керуючі активами, такі як BlackRock і Franklin Templeton, вже пропонують токенізовані фонди грошового ринку на базі публічних блокчейнів. Різниця в тому, що Індія одразу прив'язала державний пілот до одного з найбільших боргових ринків Азії, а не залишила токенізацію на розсуд приватних компаній.
Якщо наступні фази Demat 2.0 пройдуть без збоїв, індійський ринок корпоративних облігацій може стати одним із найбільших прикладів державної токенізації боргу у світі. Роздрібні інвестори тоді отримають доступ до інструментів, які досі залишалися винятково інституційними, а RBI отримає готову інфраструктуру для розрахунків поза приватними стейблкоінами.




Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *