Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив на телебаченні, що попросив підготувати план використання блокчейну на випадок, якщо проти ізраїльських банків запровадять санкції. Інтерв'ю вийшло в ефір Channel 10 за чотири дні до парламентських виборів 27 жовтня. Самого плану ніхто не бачив, але слова глави уряду країни з розвиненим банківським сектором уже обговорюють у крипторинку.
Що саме сказав Нетаньягу?
Розмова почалася з американської допомоги. За словами прем'єра, її припинення це "лише питання часу", і ізраїльтянам варто звикати до життя без десятків мільярдів доларів від США на оборону. Чинна угода дає $3,8 млрд на рік і діє до вересня 2028 року.
Про санкції він говорив прямо. Можуть бути й банківські, сказав прем'єр, тож потрібно готувати альтернативну економіку і думати про валюти, які дозволять обійти обмеження. Блокчейн у цьому списку далеко не єдиний пункт, але прозвучав першим.
"Блокчейн це одна з альтернатив, безумовно. Я вже попросив підготувати для цього план."
- Біньямін Нетаньягу, прем'єр-міністр Ізраїлю, з інтерв'ю телеканалу Channel 10
Хто саме складає документ, яку валюту чи мережу в ньому розглядають і коли він буде готовий, прем'єр не пояснив. Додав лише, що хоче незалежності у виробництві зброї, так само як колись прагнув енергетичної. "Потрібно готуватися до чорного дня", підсумував він.
Чим банківські санкції небезпечні і де тут блокчейн?
Щоб зрозуміти логіку, варто почати з наслідків. Банківські санкції означають, що іноземні банки відмовляються проводити платежі для банків певної країни. Імпортерам складніше розрахуватися з постачальниками, а зрештою це відчувають покупці в супермаркеті, бо ціни ростуть.
Крипта в цій схемі виконує роль запасного каналу. Ось що вона дає на практиці:
- Платіж без банку-посередника: переказ у блокчейні не потребує кореспондентського рахунку, тому його не зупинити рішенням одного іноземного банку.
- Стейблкоїн, прив'язаний до долара, зберігає звичну одиницю виміру і не гойдається так, як Bitcoin.
- Мережа працює цілодобово, у вихідні теж.
- Покупець і продавець усе одно мають десь перетворити гроші на токени і назад, і саме там виникає вузьке місце.
Чому крипта не стає простою лазівкою?
Блокчейн публічний, кожен переказ видно всім. Ізраїль знає це з власного досвіду. 1 липня міністр оборони Ісраель Кац підписав накази про санкції проти 37 криптогаманців, на яких лежало понад 24 млн шекелів. Влада вважає, що гроші належать Корпусу вартових Ісламської революції Ірану і призначалися для фінансування "Хезболли". Керівник відповідного бюро міністерства сказав, що "немає імунітету для фінансистів тероризму навіть у криптосфері".
Є й друга пастка. Tether, компанія, яка випускає стейблкоїн USDT, може заморозити будь-який гаманець із цим токеном. У квітні разом із владою США вона заблокувала $344 млн, а в липні ще $131 млн на гаманцях, пов'язаних із центробанком і збройними силами Ірану. Тобто долар на блокчейні залишається під контролем емітента, а через нього непрямо і Вашингтона.
Хто вже пробував такий шлях?
Венесуела використовувала Tether і Bitcoin, щоб підтримувати нафтову галузь, і запустила власний токен Petro, намагаючись вивести економіку з-під SWIFT. Країна не обмежилася планом і збудувала навколо ідеї цілу правову систему. Схожими каналами користувалися Іран і Північна Корея. Ізраїль приєднався б до цього короткого списку, хоч і з іншої стартової позиції.
Його економіка тісно пов'язана із західною банківською системою. Найбільший банк країни Bank Leumi планує на початку 2027 року відкрити торгівлю Bitcoin через Galaxy Digital, якщо це погодить Банк Ізраїлю. Тож крипта в країні одночасно стає і звичайним банківським продуктом, і потенційним запасним виходом.
Що чекати після виборів?
Тиск на Ізраїль уже відчутний. Британія на початку вересня заборонила імпорт із поселень на Західному березі, ще одинадцять країн, серед них Франція й Канада, заявили про намір обмежити торгівлю такими товарами. Понад 60 ізраїльських економістів і колишніх посадовців попередили цього тижня, що заходи проти поселень можуть зачепити всю економіку і подорожчання не обмежиться кількома товарами, за даними Ynet.
Поки це лише слова за чотири дні до голосування, без документа, виконавця і строків. Ми в Kurslog не бачимо тут готового сценарію. Але варто запам'ятати саму заяву. Наступні новини про Bank Leumi, стейблкоїни і заморожені гаманці читатимуться інакше.
Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *