Вранці 12 серпня мережа Solana опинилася за крок від зупинки фіналізації транзакцій. Причиною стала не хакерська атака, а звичайний збій маршрутизації в одному дата-центрі провайдера Teraswitch у Маямі. За лічені хвилини офлайн опинилися майже 29% застейканих SOL. До порогу, після якого мережа перестає підтверджувати транзакції, лишалося менше п'яти відсоткових пунктів.
Що саме сталося з мережею?
Внутрішній маршрут Teraswitch, який зазвичай допомагає едж-роутерам сигналізувати про доступ до інтернету, поширився з Маямі без коректних міток. Роутер-рефлектор в Амстердамі підхопив цей маршрут і розповсюдив його на Європу та Азію. Едж-роутери в Лондоні, Амстердамі, Дубліні, Франкфурті, Сінгапурі та Токіо почали вважати його локальним, хоча трафік насправді впирався в глухий кут дата-центру. Північна Америка проблему не відчула взагалі.
Інженери Teraswitch знайшли причину за десять хвилин. Трафік відновився о 04:16 за UTC, а весь інцидент тривав близько 33 хвилин. Постраждали приблизно 90 валідаторів, які втратили сукупно 333 SOL винагороди. Цю суму покриють так звані валідаторські бонди, тобто застава, яку оператори вносять наперед саме на випадок таких простоїв.
Мережа зупиняється при третині офлайн-стейку
Solana перестає остаточно підтверджувати блоки, якщо офлайн одночасно опиняється понад третина застейкованих токенів. Такий поріг не випадковий. Більшість мереж на Proof-of-Stake спираються на ту саму межу візантійської стійкості. Система гарантовано працює, поки неактивна або зловмисна частка валідаторів не перевищує третини голосів. Переступити цю позначку означає втратити спроможність підтвердити хоч один блок.
Востаннє поріг був повністю пройдений у лютому 2024 року, і тоді відновлення роботи мережі зайняло майже п'ять годин. Той збій стався через переповнення черги транзакцій під час буму мемкоінів, тобто через навантаження, а не через провал інфраструктури провайдерів. У лютому 2024-го мережі довелося координовано перезапускати валідаторів вручну, тоді як цього разу повної зупинки вдалося уникнути. Нинішній випадок показав інший тип ризику. Він ховається не в коді протоколу, а в мережевій топології навколо нього.
Чому один провайдер міг вплинути на чверть мережі?
Головна проблема не в самій помилці маршрутизації, а в тому, наскільки концентрованим виявився стейкінг. Автономна система під номером AS20326 обслуговувала понад чверть усіх застейканих SOL. Це більше, ніж дозволяє ліміт делегаційної програми Solana Foundation у 25%. Коли ця система впала, 94% пов'язаних із нею токенів пішли офлайн одночасно, а не поступово, як очікувалося б від справді розподіленої інфраструктури.
Аналіз стейкінг-платформи Marinade Finance показав ще кілька вразливих місць мережі:
- 59 валідаторів із 80,2 мільйона SOL просто чекали, поки маршрут відновиться, замість перемикання на резервні канали.
- Другий за розміром валідатор Helius залишався офлайн усі 33 хвилини, бо його резервна система не спрацювала.
- Ще 14,1 мільйона SOL зникли з мережі через інших провайдерів (latitude.sh, Limestone, Butterfly Research та Allnodes), і причина цього збігу поки незрозуміла.
- Сама Marinade визнала, що чотири автономні системи утримують дві третини стейку в її моделі розподілу, а одна з них сягає 36,94% поодинці.
Остання цифра тут найважливіша. Платформа, яка розподіляє делеговані токени між валідаторами, сама виявилася вразливою до того самого ризику, який щойно продемонструвала мережа.
Solana Foundation наполягає на стійкості мережі
Віцепрезидент з технологій Solana Foundation Джейкоб Кріч у дописі в мережі X наполягав, що архітектура мережі впоралася із завданням. За його словами, 597 із 699 застейканих валідаторів продовжили голосувати, а постраждалі учасники відновилися протягом 40 хвилин. Валідатори з офіційної делегаційної програми Foundation взагалі не постраждали. Ці цифри дещо відрізняються від даних самого Teraswitch, який заявляв про повне відновлення трафіку вже за 33 хвилини. Ймовірно, різниця пояснюється тим, що частині валідаторів знадобився додатковий час на повторну синхронізацію вже після відновлення маршруту.
"Через те, що валідатори Solana розподілені між незалежними інфраструктурними провайдерами, відмова одного з них не перервала роботу мережі. Це децентралізація та інфраструктурна різноманітність працюють так, як задумано, і доказ стійкості Solana в періоди стресу."
- Джейкоб Кріч, віцепрезидент з технологій Solana Foundation, з допису в X від 12 серпня 2026
Ціна SOL на біржах тим часом майже не відреагувала на подію, і помітного відпливу капіталу з мережі спостерігачі не зафіксували. Різниця в тоні між офіційною позицією Foundation і застереженнями Marinade показова сама по собі. Одна сторона говорить про доведену стійкість, а інша попереджає про ризик, який просто ще не спрацював на повну.
Чи є привід хвилюватися власникам SOL?
Блоки продовжували вироблятися, а транзакції проходили протягом усього інциденту. У цьому сенсі мережа Solana, яку часто називають швидшою й дешевшою альтернативою Ethereum, справді витримала навантаження. Але мережа пройшла 86% шляху до повної зупинки, і це не той запас міцності, на який хотілося б розраховувати регулярно, особливо коли на самій Solana працюють DeFi-протоколи із заблокованими активами на понад 4,3 мільярда доларів.
Для трейдерів і власників DeFi-позицій на Solana висновок простий. Концентрація стейку в одного провайдера залишається реальним ризиком, навіть якщо цього разу все обійшлося. Marinade вже пообіцяла переглянути власну модель розподілу. Питання, чи піде на такий крок і сама Solana Foundation, поки лишається відкритим. Подібні історії стають дедалі частішим нагадуванням, що децентралізація на рівні валідаторів не завжди означає децентралізацію на рівні фізичної інфраструктури, через яку ці валідатори підключені до мережі.
Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *