BIS Project Agora: як 7 центробанків довели, що трансграничний платіж розраховується за секунди

Банк міжнародних розрахунків (BIS) опублікував у середу звіт за підсумками дворічного Project Agora. Прототип, створений разом із сімома центральними банками і понад 40 регульованими установами, показав здатність розраховувати оптові міжнародні платежі за секунди після блокування коштів. Проект переходить до фази тестування з реальними транзакціями.

Чому трансграничні платежі досі займають дні?

Міжнародний платіж сьогодні рухається через ланцюжок банків-кореспондентів. Кожна ланка веде власний облік, незалежно верифікує транзакцію і передає її далі. Від відправки до зарахування проходить від одного до п'яти робочих днів. Жодна зі сторін не знає точного статусу переказу в режимі реального часу.

AML-скринінг, санкційна верифікація і перевірка на шахрайство виконуються послідовно. Одна процедура чекає завершення попередньої. Через це накопичується більша частина затримок і виникають помилкові блокування, які потребують ручного розгляду. У 2024 році загальний обсяг трансграничних платежів у світі сягнув $195 трлн. За оцінкою FXC Intelligence, до 2032 року цифра зросте до $320 трлн. Інфраструктура, що сформувалась у минулому столітті, для таких масштабів не будувалась.

Як влаштована двошарова архітектура?

Система побудована на двох рівнях. На першому кожен центральний банк-учасник веде окремий реєстр токенізованих резервів свого регулятора. На другому розміщено спільний уніфікований реєстр, де комерційні банки зберігають токенізовані депозити клієнтів. Обидва реєстри взаємодіють у рамках єдиної платформи.

• Атомарний сетлмент: всі зміни балансів відбуваються одночасно або не відбуваються взагалі. Ризик часткового виконання виключено.
• AML, санкційний скринінг і перевірка на шахрайство виконуються паралельно, а не в черзі. Це знижує кількість хибних спрацювань і скорочує обсяг ручного розгляду.
• Платформа працює цілодобово. Різниця в операційних годинах банків різних країн більше не затримує розрахунок.
• Усі сторони угоди бачать статус платежу в реальному часі. Сторонні учасники цього доступу не мають.

"Прототип також покращує прозорість. Усі учасники транзакції мають доступ до статусу платежу в реальному часі, при цьому зберігаючи конфіденційність від сторін, які не беруть участі в угоді."

- зі звіту BIS щодо Project Agora, травень 2026

BIS наголошує, що схема зберігає "дворівневу банківську систему" і принцип "єдності грошей". Це свідома відмінність від приватних стейблкоїнів на кшталт USDT, які обходять банківський рівень повністю. Саме така архітектура, за позицією регулятора, краще захищає фінансову стабільність.

Хто бере участь і чому такий широкий охват важливий?

Серед центральних банків: Банк Франції від імені Єврозони, Банк Японії, Банк Кореї, Банк Мексики, Швейцарський національний банк, Центр інновацій ФРС Нью-Йорка і Банк Англії. Географія охоплює долар, євро, фунт, єну, корейську вону та мексиканське песо. Перевірка сумісності платформи під такою кількістю різних правових стандартів одночасно трапляється рідко.

Понад 40 комерційних банків і фінансових установ виступали партнерами BIS та Інституту міжнародних фінансів. Це один з найширших консорціумів для тестування токенізованих платіжних рішень, що проводилися досі. Більшість попередніх ініціатив обмежувалась двома-трьома юрисдикціями або кількома десятками учасників.

Що залишається невирішеним?

Звіт прямо перераховує прогалини. Механізми економії ліквідності потребують доопрацювання: платформа ще не показала, як вона управлятиме коштами учасників у разі різкого зростання потоку транзакцій. Питання кібербезпеки теж відкрите. Централізована платформа за участю кількох великих центральних банків є потенційно привабливою ціллю для атак.

Рамки управління, які охоплюють остаточність розрахунку, управління даними і розподіл ризиків між учасниками, ще формуються. Конкретних термінів переходу від тестування до повномасштабного запуску BIS не назвав. Найближчим кроком стане тестування з реальними коштами у конкретних валютах.

Що це говорить про майбутнє глобальних фінансів?

Поки Ethereum і конкурентні блокчейни змагаються за токенізацію в роздрібному сегменті, великі центральні банки рухаються паралельним шляхом. Project Agora показує: регулятори готові впроваджувати технологію розподіленого реєстру не як замінника банківської системи, а як оновлення її ядра. Це принципово різні підходи з різним регуляторним статусом.

Для дискусій навколо стейблкоїнів звіт теж має значення. BIS прямо протиставляє свою модель приватним цифровим активам і стверджує, що токенізовані резерви центральних банків краще забезпечують стабільність. Ця позиція посилить аргументи регуляторів у різних країнах, коли ті писатимуть нові правила для стейблкоїнів.