Банки посилюють фінмоніторинг P2P-операцій з криптовалютою

У березні 2026 року українські банки суттєво посилили контроль за P2P-переказами, пов'язаними з обміном криптовалют. Зростає кількість випадків блокування рахунків клієнтів, які активно використовують картки для купівлі та продажу цифрових активів. Банки пояснюють це виконанням вимог фінансового моніторингу та протидією відмиванню коштів.

Які операції потрапляють під контроль

Банківські системи фінмоніторингу виявляють кілька типів «атипової активності», що часто пов'язані з крипто-обміном:

• Масові дрібні перекази: десятки або сотні невеликих надходжень від різних осіб протягом короткого періоду. Це типовий патерн для P2P-трейдерів, які продають криптовалюту через соціальні мережі або месенджери.
• Швидкий оборот коштів: гроші надходять на рахунок і одразу ж переказуються далі або знімаються готівкою. Банки розцінюють це як транзитні операції.
• Невідповідність профілю: коли обсяг операцій суттєво перевищує задекларовані доходи клієнта. Наприклад, студент із мінімальною зарплатою, через рахунок якого проходить 500 000 грн на місяць.
• Операції з крипто-біржами: перекази на рахунки, ідентифіковані як належні криптовалютним платформам, без підтвердження джерела коштів.

Порогові суми та наслідки

Хоча банки не публікують точних порогів, практика показує типові межі, при перевищенні яких ризик блокування зростає:

При блокуванні банк зазвичай вимагає пояснення походження коштів та підтверджуючі документи: виписки з криптобірж, скриншоти транзакцій, договори тощо. Процес розблокування може тривати від кількох днів до кількох тижнів.

Позиція банків

Банки пояснюють посилення контролю необхідністю дотримання законодавства про фінмоніторинг та запобігання використанню банківської системи для відмивання коштів. Представники фінустанов зазначають: «Ми не можемо захистити клієнта, якщо самі не розуміємо, чи ці гроші легальні».

Варто зазначити, що блокування стосується не лише криптовалютних операцій. Під посилений моніторинг потрапляють усі P2P-перекази з ознаками «тіньової» торгівлі — продаж товарів у соцмережах, фрилансерські платежі без оформлення, перекази між фізособами з невстановленою метою.

Як захистити себе від блокування

Досвідчені учасники крипторинку рекомендують дотримуватися кількох правил, щоб мінімізувати ризик проблем із банком:

• Використовуйте окрему картку: виділіть одну картку для крипто-операцій, щоб не змішувати їх із повсякденними витратами. Для цього підійде Visa або Mastercard у гривні від будь-якого банку.
• Зберігайте документи: скриншоти торгів, виписки з бірж, підтвердження транзакцій у блокчейні. При запиті банку ви зможете оперативно надати всю інформацію.
• Уникайте транзитних схем: не переказуйте кошти одразу після отримання. Тимчасове зберігання на рахунку знижує підозрілість операції.
• Контролюйте обсяги: розподіляйте операції між кількома банками, щоб не перевищувати критичні пороги в одній установі.

Альтернативи P2P-обміну

Посилення фінмоніторингу стимулює користувачів переходити на ліцензовані обмінні платформи, де операції проводяться відповідно до вимог KYC/AML. Ті, хто планує продати Bitcoin за гривню, дедалі частіше обирають перевірені обмінники замість прямого P2P-обміну.

Інший варіант — використання готівкової гривні для обміну через офлайн-пункти, хоча це менш зручно і несе додаткові ризики безпеки. Зростання популярності ліцензованих платформ, по суті, відображає загальну тенденцію — ринок рухається у бік прозорості та регулювання.

Чого очікувати далі

Після ухвалення закону про оподаткування віртуальних активів ситуація з фінмоніторингом має нормалізуватися. Коли криптовалютні операції отримають чіткий правовий статус, банки зможуть розрізняти легальну крипто-діяльність від підозрілих транзакцій. До того часу учасникам ринку варто бути особливо уважними до обсягів та документального оформлення своїх операцій.