НКЦПФР представила план регулювання крипторинку в Україні

18 березня 2026 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) публічно представила свою позицію щодо регулювання ринку віртуальних активів в Україні. Під час експертного діалогу, організованого за участі представників Посольства США, комісія окреслила ключові інструменти, які планує впровадити для контролю крипторинку.

Ключові інструменти регулювання

Комісія визначила три основні напрямки, за якими будуватиметься нова регуляторна рамка для віртуальних активів в Україні:

• Travel Rule: обов'язкова ідентифікація учасників кожної криптотранзакції. Провайдери послуг з віртуальних активів (VASP) повинні передавати дані про відправника та отримувача разом із переказом — аналогічно до правил для банківських переказів.
• CARF (Crypto-Asset Reporting Framework): міжнародний стандарт звітності, за яким криптоплатформи зобов'язані повідомляти податкові органи про операції своїх клієнтів. Це забезпечить автоматичний обмін інформацією між країнами.
• Обмеження для російського капіталу: заборона доступу до українського крипторинку для учасників, пов'язаних із країною-агресором. Це стосується як прямого, так і опосередкованого контролю з боку російських бенефіціарів.

НКЦПФР як головний регулятор

Відповідно до законопроєкту №10225-д, саме НКЦПФР стане головним регулятором ринку віртуальних активів, тоді як Національний банк виконуватиме допоміжну роль. Комісія відповідатиме за ліцензування бірж, торгових платформ, кастодіальних сервісів та інших посередників.

Голова НКЦПФР Олексій Семенюк та член комісії Максим Лібанов під час робочої зустрічі з представниками Посольства США обговорили перспективи розвитку регульованого крипторинку та нові інвестиційні можливості для міжнародних учасників. Американська сторона підтвердила готовність підтримувати реформу регулювання.

Гармонізація з європейським MiCA

Одним із стратегічних пріоритетів НКЦПФР є наближення українського регулювання до європейського стандарту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який діє в ЄС із грудня 2024 року. Це передбачає уніфіковані вимоги щодо протидії відмиванню коштів (AML), ідентифікації клієнтів (KYC) та моніторингу транзакцій.

Для українських провайдерів, які працювали до набуття чинності нового закону, встановлено перехідний період: вони повинні завершити реєстрацію до 1 липня 2026 року. Ті, хто не пройде процедуру ліцензування, втратять право надавати послуги українським резидентам.

Оподаткування криптоактивів

Паралельно з регуляторною рамкою запроваджується система оподаткування. Законопроєкт передбачає стандартну ставку ПДФО 18% на прибуток від операцій із віртуальними активами плюс 5% військового збору. Однак протягом 2026 року діятиме пільгова ставка — 5% ПДФО на конвертацію криптовалюти у фіат.

За попередніми розрахунками, легалізація і оподаткування крипторинку може принести до державного бюджету 14–15 мільярдів гривень щороку. Це суттєвий стимул для влади якнайшвидше завершити законодавчий процес.

Що це означає для обміну криптовалют

Впровадження Travel Rule та CARF суттєво змінить правила гри для українських обмінників. Ті платформи, що працюють прозоро і відповідають вимогам KYC/AML, зможуть отримати ліцензію та продовжити роботу. Нелегальні обмінники, навпаки, опиняться під загрозою закриття.

Для користувачів, які здійснюють операції через ліцензовані платформи, умови стануть більш передбачуваними. Наприклад, ті, хто регулярно працює з USDT, зможуть продати Ethereum за гривню через офіційні канали без ризику блокування коштів. Банки, зокрема Монобанк, також матимуть чіткі правила взаємодії з крипто-провайдерами, що зменшить кількість безпідставних блокувань рахунків.

Висновок

Презентація позиції НКЦПФР — важливий крок до створення повноцінної регуляторної інфраструктури для крипторинку в Україні. Впровадження міжнародних стандартів підвищить довіру до українського ринку з боку іноземних інвесторів і створить легальне поле для мільйонів українців, які вже активно використовують цифрові активи.