Верховна Рада України наближається до другого читання законопроєкту №10225-д, який встановлює правила оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами. Законопроєкт уже підтримали 246 народних депутатів у першому читанні, і робоча група інтенсивно працює над підготовкою фінальної версії документа для повторного голосування.
Основні положення законопроєкту
Законопроєкт №10225-д створює окремий режим оподаткування для операцій із віртуальними активами, відокремлений від інших видів доходу та інвестиційного прибутку. Податок розраховуватиметься за підсумками року: з усього доходу від продажу криптовалют за рік вираховуються витрати на їх придбання протягом того ж року.
- Стандартна ставка: 18% ПДФО + 5% військового збору = 23% від прибутку
- Пільгова ставка 2026: 5% для активів, придбаних до набуття чинності законом
- Без податку: обмін крипто на крипто та продаж на суму менше мінімальної зарплати (8 000 грн)
- Регулятор: НКЦПФР - основний, НБУ - допоміжний
Пільговий період: як це працює
Одна з найважливіших норм для поточних власників криптовалют - пільговий період оподаткування у 2026 році. Якщо громадянин придбав криптовалюту до набуття чинності законом і продає її протягом 2026 року, він сплачує лише 5% податку замість стандартних 23%. Це стимулює легалізацію існуючих криптовалютних активів і добровільне декларування.
Починаючи з 2027 року, стандартна ставка 23% застосовуватиметься до всіх операцій. Тому ті, хто планує купити Bitcoin за гривню або інші криптовалюти, мають враховувати податкові наслідки своїх інвестицій уже зараз.
Хто буде регулювати ринок
Законопроєкт визначає Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) як головного регулятора ринку віртуальних активів. Національний банк виконуватиме допоміжну роль, зосередившись на питаннях фінансового моніторингу та валютного контролю.
НКЦПФР уже представила три ключові напрямки майбутнього регулювання: впровадження міжнародного стандарту Travel Rule для відстеження криптовалютних переказів, стандарту CARF для автоматичного обміну інформацією з податковими органами, а також обмеження для компаній із російським капіталом або зв'язками з РФ.
Вплив на криптовалютний ринок
За попередніми розрахунками, легалізація криптовалют здатна принести державному бюджету від 14 до 15 млрд грн щорічно. Україна займає одну з провідних позицій у світі за рівнем проникнення криптовалют, і значна частина цього ринку досі перебуває в сірій зоні.
Для користувачів обмінників прийняття закону означатиме більшу прозорість та правову визначеність. Операції через ПриватБанк та інші банки стануть юридично захищеними, а ризики блокування рахунків через криптовалютні транзакції суттєво зменшаться.
Міжнародний контекст
Україна рухається в руслі глобального тренду на регулювання криптовалют. Європейський Союз уже запровадив регламент MiCA з 1 січня 2026 року, а Сполучені Штати активно працюють над CLARITY Act та GENIUS Act для стейблкоїнів. Український підхід поєднує елементи європейської моделі з урахуванням місцевих реалій - наприклад, обмеження для компаній із зв'язками з РФ не має аналогів у західному законодавстві.
Прийняття закону також є важливим кроком на шляху до євроінтеграції, оскільки воно наближує нормативне поле до стандартів ЄС і демонструє готовність України до прозорого регулювання цифрових активів.
Перспективи для обміну криптовалют
Легалізація та оподаткування криптовалют матимуть прямий вплив на ринок обміну. З одного боку, офіційне визнання створить більш безпечне та передбачуване середовище для операцій із Bitcoin та іншими цифровими активами. З іншого - необхідність сплати податків збільшить загальну вартість операцій, особливо після завершення пільгового періоду.
Учасникам ринку варто скористатися пільговою ставкою 5% у 2026 році для оптимізації податкового навантаження, поки закон остаточно не набуде чинності із повною ставкою 23%. Обмінникам та P2P-платформам також доведеться адаптувати свої процеси до нових вимог KYC та AML.
Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *