Національний банк України 4 листопада заявив, що не може підтримати законопроєкт № 10225-д про обіг віртуальних активів у поточній редакції. Документ готують до другого читання у Верховній Раді, і регулятор просить депутатів переписати частину норм до фінального голосування.
Для тих, хто купує чи продає крипту за гривню, це не дрібна процедурна суперечка. Від неї залежить, коли і за яких правил ринок вийде з сірої зони.
Що саме не влаштувало НБУ?
Претензій три. Перша стосується іноземних токенів, які за функцією схожі на електронні гроші. Друга: закордонні активи можуть отримати м'якші умови допуску, ніж українські. Третя торкається того, як обиратимуть операторів торгових майданчиків.
MiCA (Markets in Crypto-Assets) це єдиний пакет правил ЄС для криптоактивів. Саме на нього орієнтується український проєкт, і сам напрямок банк не оскаржує. Суперечка йде про деталі, а вони в таких законах і вирішують усе.
Чому закордонні токени виглядають для регулятора ризиком?
За оцінкою НБУ, частина іноземних токенів на практиці виконує роль електронних грошей, хоча в країні випуску нагляд за ними може бути слабшим. Які саме активи мають на увазі, у заяві не уточнюється. Під такий опис потенційно підпадають стейблкоїни на кшталт USDT, але це наш висновок, а не пряма заява банку.
Що саме хоче змінити регулятор:
- Монетарний суверенітет: токени без належного нагляду можуть послабити вплив НБУ на гроші в обігу і на передачу рішень монетарної політики.
- Додатковий тиск лягає на платіжну інфраструктуру країни.
- Банк хоче мати право оцінювати іноземний токен до виходу на ринок і обмежувати його обіг, так само як це можна робити з українськими.
- Спрощений допуск для закордонних емітентів не повинен давати їм переваг над вітчизняними компаніями.
Скільки операторів майданчиків допустять на ринок?
Спершу НБУ підтримувала необмежену кількість операторів, якщо вони виконують вимоги. Потім погодилась на компроміс, який запропонувала НКЦПФР: на старті не більше трьох юридичних осіб, відібраних на конкурсі.
За даними медіа, у новій редакції цей ліміт прибрали. Скільки операторів працюватиме перші п'ять років, вирішуватиме сама комісія. НБУ бачить тут ризик монополізації і корупції під час видачі дозволів та просить чіткі, прозорі правила.
Що буде з голосуванням?
Заява НБУ не блокує закон автоматично. Рішення за парламентом. Але позиція центробанку впливає на те, чи піде текст у зал без правок: депутати можуть врахувати зауваження або голосувати за редакцію профільного комітету. Дати другого читання в повідомленнях ми не знайшли.
Про податок варто пам'ятати окремо. Раніше НКЦПФР пропонувала обкладати доходи фізосіб від крипти за ставкою 23%, куди входять 18% податку на доходи і 5% військового збору. Це була пропозиція регулятора, а не чинна норма.
Чи вплине це на обмін USDT і Bitcoin уже зараз?
Ні. Поки закон не ухвалено, діють нинішні правила. Тим, хто обмінює USDT на гривню або купує Bitcoin, нічого міняти не потрібно, а курси в обмінниках, як і раніше, залежать від ринку й попиту.
Ризик з'явиться, якщо в остаточній редакції закріплять право обмежувати обіг іноземних токенів. Тоді частина активів могла б стати менш доступною на українському ринку. Поки це лише сценарій, і ми стежитимемо, з чим законопроєкт дійде до другого читання.
Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *