Комітет Єврарламенту з економіки і монетарних питань 23 червня проголосував 43 "за" проти 14 "проти" за свою позицію щодо законопроекту про цифрове євро. Це ключовий крок перед пленарним голосуванням парламенту, після якого починаються тристоронні переговори між ЄП, Радою ЄС та Єврокомісією. Запустити цифрове євро ЄЦБ планує не раніше 2029 року.
Що ухвалив комітет і яка роль цього голосування
ECON є профільним органом парламенту для монетарної та фінансової регуляції. Його схвалення відкриває дорогу до пленарного засідання, де депутати зможуть підтримати позицію або внести правки. Результат 43 "за" проти 14 "проти" відбиває відносний консенсус між фракціями, хоча переговори тривали кілька місяців.
"Пакет захищає свободу громадян обирати, як платити. Цифрове євро доповнить готівку, але ніколи не замінить її."
- Фернандо Наварретте Рохас, євродепутат-доповідач, з офіційного оголошення Єврарламенту від 23 червня 2026
Пакет охоплює правила для офлайн- і онлайн-платежів, захист приватності, ліміти на зберігання та умови розподілу через банки й платіжних провайдерів. Два пункти викликали найбільше суперечок між фракціями: відсутність відсотків і ліміти на зберігання.
Онлайн і офлайн: як відрізняються два режими?
Цифрове євро матиме два способи використання. Онлайн-транзакції прив'язані до рахунку в системі ЄЦБ і проходять через комерційного провайдера. Офлайн-варіант зберігає кошти безпосередньо на пристрої без підключення до мережі.
Офлайн-версія функціонуватиме за принципом готівки. Загублений пристрій означає повну втрату коштів без права на відшкодування. Без страхових фондів, без резервних копій. Таке технічне рішення забезпечує справжню анонімність для побутових мікроплатежів, де відстеження зайве.
Розподіляти цифрове євро зможуть банки, платіжні провайдери, поштові відділення та криптобіржі. Відкриття рахунку і базові платежі залишаться безкоштовними. Додаткові сервіси матимуть комісію з обмеженням максимальної ставки, яку встановить регулятор.
Чи буде конфіденційність?
Приватність стала головним полем суперечок під час роботи над законопроектом. Критики цифрових валют центральних банків застерігали: CBDC відкриє для влади повну картину витрат кожного громадянина. Схвалений текст намагається цей ризик нейтралізувати.
ЄЦБ не матиме прямого доступу до особистих даних платників. Для верифікації транзакцій передбачено технологію доказів з нульовим розголошенням (zero-knowledge proofs, ZKP). Вона підтверджує факт платежу, не розкриваючи особу учасника.
Онлайн-транзакції залишають слід у комерційного провайдера, але ця інформація не потрапляє напряму до ЄЦБ. Офлайн-платежі за задумом повністю анонімні між двома сторонами, схоже до передачі готівки з рук у руки.
Три обмеження, що викликали найгостріші дебати
Ще до голосування три пункти пакету стали найбільш суперечливими в дискусії між фракціями парламенту.
- Без відсотків. Цифрове євро не приноситиме доходу власнику. Мета: захист від масового переходу клієнтів із банківських депозитів до ЄЦБ-гаманців, що могло б підірвати ліквідність банківської системи.
- Ліміти на зберігання встановлюватиме Єврокомісія на основі рекомендацій ЄЦБ з регулярним переглядом. Конкретні суми у законопроекті поки не зафіксовані.
- Бізнес зможе тримати цифрові євро лише до 24 годин, після чого кошти автоматично переводяться на звичайний рахунок.
- Більшість підприємств зобов'яжуть приймати цифрове євро. Мікробізнес і самозайняті, що ще не приймають безготівкових платежів, отримають виняток.
Горизонт запуску і конкуренція з приватним сектором
Після пленарного голосування парламенту починаються переговори з Радою ЄС та Єврокомісією. ЄЦБ паралельно фіналізує технічні стандарти і проводить пілоти з платіжними провайдерами. Після ухвалення закону стартує перехідний період тривалістю мінімум два роки.
Горизонт 2029 року виглядає найбільш реалістичним. Проект у розробці з 2020-го і вже кілька разів зсувався через незавершеність законодавчої бази. Член правління ЄЦБ П'єро Чіполлоне підтвердив цей прогноз ще у вересні 2025 року.
Паралельно в ЄС розгортається приватна альтернатива. Консорціум Qivalis, до якого увійшли 37 банків із 15 країн, серед них ABN AMRO, Rabobank і Nordea, будує власний стейблкоїн у євро і планує запуск уже у другій половині 2026 року. Якщо він вийде на ринок раніше за офіційну CBDC, конкуренція з USDT та доларовими стейблкоїнами на ринку ЄС загостриться набагато раніше, ніж очікував ЄЦБ.




Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *