Президент Польщі Кароль Навроцькі заблокував законопроект про криптовалютне регулювання вже втретє. Це сталося 12 червня, за кілька тижнів до 1 липня, коли закінчується перехідний період директиви MiCA для країн Євросоюзу. Польща залишається єдиним членом ЄС без національного закону про криптоактиви.
Третє вето за два роки
Навроцькі підписав вето в четвер, 12 червня. У поясненні президент зазначив, що уряд врахував лише одну з 16 ключових поправок, запропонованих його канцелярією. За словами президента, текст законопроекту практично не відрізняється від двох попередніх варіантів, які він також відхилив.
Прем'єр-міністр Дональд Туск не приховував роздратування. Він написав у X: "Це звучить неймовірно, але президент знову наклав вето на закон про криптовалюти. Здається, він заплутаний у цьому більше, ніж усі думали." Туск підтримує законопроект і вважає його необхідним для захисту польських споживачів.
У квітні польський парламент спробував подолати друге вето, однак не набрав необхідних 263 голосів. Протистояння між президентом і прем'єром триває вже понад рік. За цей час ЄС запровадив повноцінний режим MiCA в усіх інших 26 державах-членах. Польща залишилася єдиним винятком.
Навроцькі отримав президентський пост у травні 2025 року. Він і Туск представляють протилежні політичні табори, тому технічне питання ліцензування криптобірж перетворилося на елемент ширшого конституційного протистояння. Уряд неодноразово попереджав, що без закону польські компанії програватимуть конкурентам з країн, де MiCA вже діє.
Позиція президента і кримінальне тло
Навроцькі посилається на три заперечення щодо законопроекту: надмірне регулювання, обмежена прозорість і додатковий тягар для малого бізнесу. Деталей своїх поправок він публічно не розкривав. Критики зауважують, що схожі аргументи президент наводив і під час двох попередніх вето, а зміст законопроекту між циклами суттєво не змінювався.
Ситуацію ускладнює кримінальне провадження довкола Зондакріпто, однієї з найбільших бірж Польщі. Прокуратура розслідує підозри у відмиванні коштів і шахрайстві з участю близько 2 000 клієнтів. Уряд наводить цей приклад як аргумент на підтримку термінового ухвалення закону. Без чітких правил ефективне переслідування порушників ускладнюється, а споживачі залишаються без державного механізму захисту.
У країнах з повноцінним MiCA клієнти криптобірж мають право на відшкодування у разі банкрутства платформи, вимоги до сегрегації активів і доступ до регулятора для подання скарг. Польські користувачі нині позбавлені цих можливостей. Польський крипторинок при цьому досить активний. За різними оцінками, у країні діє кілька сотень платформ різного масштабу. Частина з них вже розглядає реєстрацію в Литві чи Чехії, де MiCA набула чинності раніше.
Що загрожує польським CASP після 1 липня
Перехідний період MiCA закінчується 1 липня 2026 року. Після цього дня всі постачальники криптоактивів (CASP) в ЄС зобов'язані мати ліцензію MiCA або повністю припинити обслуговування клієнтів на ринку союзу. Польські компанії, що діяли у правовій сірій зоні, опиняться без будь-якого нормативного підгрунтя.
MiCA охоплює торгові платформи, операторів гаманців, брокерів і кастодіанів, кожен з яких потребує окремого дозволу. Стейблкоїнові емітенти підпадають під окремі, жорсткіші вимоги з резервування та публічної звітності. Серед регульованих активів MiCA є і USDT. Торговці ним матимуть нові зобов'язання щодо прозорості.
Польські платформи без ліцензії або зареєструються в іншій країні ЄС і виходитимуть на польський ринок через паспортизацію, або обмежать послуги для місцевих клієнтів. Ліцензовані оператори із сусідніх країн зможуть офіційно виходити на польський ринок через єдиний паспорт ЄС. Місцеві нерегульовані компанії програватимуть їм у правовій і репутаційній площині.
Час майже вичерпано
До 1 липня залишається менше трьох тижнів. Польський парламент теоретично може ухвалити новий законопроект у прискореному режимі, але законодавча процедура потребує часу. Більшість аналітиків вважають цей сценарій малоймовірним за нинішньої конфігурації сил.
Польська криптоспільнота звикла до правового вакууму. Більшість платформ просто продовжувала роботу, доки формально не було прямих заборон. Після 1 липня ситуація якісно зміниться. Оператори з ліцензіями ЄС матимуть конкурентну перевагу, а нелегалізовані польські сервіси ризикують втратити довіру клієнтів.
Польські криптовалютні біржі та платформи вже активно шукають запасні варіанти. Дехто переносить юридичну реєстрацію, інші заморожують нові продукти до появи правової ясності. Схожу ситуацію ЄС пережив із впровадженням GDPR у 2018 році, коли кілька держав-членів теж запізнювалися, але встигли до дедлайну. З MiCA Польща стала першим випадком, де виконання вимог до кінцевого терміну опинилося під реальним знаком питання.
Серед усіх членів ЄС Польща виглядає як правовий острів. Кілька сотень активних платформ і значна кількість роздрібних користувачів після 1 липня залишаться без чіткого регуляторного статусу. Час вийшов, а рішення так і немає.




Коментарі
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов'язкові поля позначені *